Цікаве

ВУЙКО з полонини

Стоїть вуйко на пероні,

Потяг підійшов.

Перший раз в житті своєму

У вагон зайшов.

Знайшов він своє купе,

Відкрив двері сміло

Троє негрів там. – Ой, хлопці

А що тут горіло!

НА ЛЕКЦІЇ

У село приїхав лектор

З міста обласного,

Попросив, щоб в клуб зібрали

Всіх знавців спиртного.

Довго лектор говорив

Про вред алкоголю,

Що з-за нього у п’яниць

Нещасливі долі.

Тих, хто дуже п’є багато,

Всіх жінки кидають.

А якщо є запитання,

Хай з зали питають.

І почувся з зали голос:

–              Щоб кинула жінка,

Скільки, лекторе, потрібно

Випити горілки?!

ГРАМОТІЙ

У газетного кіоску

Кума стрів свого Петра.

Кричить – ждіть, купив газету,

І побіг, часу нема.

Прибіг хвилин через десять,

–              Пробач, прихватило,

Тепер можемо з тобою

Розмовляти сміло.

–              Куме, що вас не спитаю

А ви усе знаєте,

Це мабуть, що ви газети

Частенько читаєте.

-Та читаю, я багато,

Ось газету маю,

Скільки, куме, відірву

Стільки і читаю!

НА ЗИМУ ЗАПАСИ

–              Звідкіля ти, я з базару,

А ти ідеш звідки?

Біля дому так зустрілись

В обід дві сусідки.

Одна тащить повні сумки

Продуктів набрала,

А друга – ось так багато

Навіщо, спитала.

–              Макарони, крупи різні,

–              Запаси зробила,

Щоб всю зиму в магазини

Більше не ходила.

–              Ну, а ти на зиму теж

Запаси зробила?

–              Ну а як же, ті, що треба

Сусідонька мила.

Є майор в мене запасу,

Я його годую,

Так що якось я цю зиму

Вже перезимую!

БОРЯ

У відрядження далеке

Чоловік зібрався,

Жінці каже, щоб я мила

Там не хвилювався

І ти в хаті не страждала,

Легче б стала доля,

Я зробив тобі мужчину

Зовуть робот Боря.

Як захочеш, люба, сексу

Тільки крикни: Боря!

Прибіжить, мене замінить,

Не матимеш горя.

І поїхав, а жіночка

Тільки цього й ждала,

Мерщій спробувать схотіла.

–              Боря! – закричала.

Прибіг Боря і як почав

Діло те робити,

Вже не хоче, та не знає

Як же зупинити.

Аж тут в хату і сусідка

–              Що це, робот Боря?

Боря! А той на сусідку,

Така його воля.

Чоловік згадав, ой, Боже,

Що робити нині,

Як робота зупинити

Не сказав дружині.

Він квиток назад, додому

Прилетів, біжить,

За вокзалом на зупинці

Гульк, таксі стоїть.

Захеканий сів в машину

–              Ну, голубчик, жми.

Таксист каже, – ти спочатку

Адресу скажи.

Академіка Петрова,

Котедж біля моря.

–              Не поїду, і не проси,

Боюся, там БОРЯ!

ВЕСІЛЬНИЙ ДАРУНОК

Куме, завжди на весіллі

Молоду крадуть,

Потім десь її сховають

І викупа ждуть.

А у мене вкрали тещу,

Який порятунок,

Це був самий дорогий

Весільний дарунок!

ТІСТО ПІДІЙШЛО

Замісила мати тісто,

Поставила у тепло

Біля печі на лежанку,

Щоб бистріше підійшло.

А край печі кошенята

Гралися ще з ранку,

Одне із них звалилося

В тісто на лежанку.

Стало бовтаться у діжі

І пішло на дно.

Мати – Колю, глянь на тісто

Чи вже підійшло.

Синок сплеснув у долоні,

Крикнув, що є мочі

–              Мамо, тісто підійшло

Й витріщило очі!

ПІДВЕЛИ КУЩІ

Перший раз як побував

В місті обласному,

Невдоволений приїхав

Іванко додому.

Зустрічає на зупинці

Його кум Петро,

–              Розповідай, як там місто,

Яке там метро.

–              Більше в місто не поїду

Ні за які гроші,

Бо трапилися там діла

В мене не хороші.

Ось в нас куме, подивіться,

Лиш кущі одні,

Захотів, пішов, сховався,

Сходив по нужді.

А у місті, приспічило,

Бігаю шукаю,

Не втерпець мені, а я

Туалет шукаю.

Бачу скверик, там кущі,

Я і заховався,

Зробив діло, аж тут мент,

Де він в чорта взявся.

І до мене, що схотіли

Неприємність мати,

Ще й почав як гучномовець

На мене кричати.

–              Загрязняєте природу,

В обідню годину,

Діставай мерщій з кишені

Якщо є, хустину.

Розстели і все до грама

З-під куща збери,

Зав’яжи, бери з собою,

Зі мною пішли.

Привів мене в міліцію,

Сказав підождати,

Потім грати показав

І почав лякати.

–              Якщо зараз не виконаєш,

Що буду казати,

Не побачиш село своє

І своєї хати.

Я злякався, а він мене

В кімнату привів,

–              Будем важить, що під кущем

В обід навалив.

Ложи вузлик на терези,

Зважив, кіло двісті,

Не повіреш, він заставив

Куме, мене зїсти.

Що поробиш, не хотілось

Сісти там за грати,

Тож прийшлося те, що зважив

З хустки наминати.

З’їв десь, куме, вже кіло,

А там волосина,

Не зміг їсти бо брезгливий

Як ота дитина.

Отож, куме, як поїдеш

У місто колись,

Як приспічить, краще в штани,

Кущів стережись!

СПОВІДЬ

Прийшла в церкву молодиця,

Хоче сповідатись,

Щоб з гріхами, які має,

Навік розпрощатись.

Нахилився піп і тихо

У неї питає:

–              Сповідайся, голубонько,

Які гріхи маєш?

Може статись із чужим

Чоловіком спала

І не знала, що на душу

Гріх великий брала?

–              Що ви, батюшко!

Це, мабуть,

У вас вже від віку.

Не заснеш ніколи в ліжку

З чужим чоловіком!

ПОБАЧЕННЯ

Жінка каже чоловіку

–              Як життя біжить,

Це згадала, двадцять років

Пролетіло вмить.

–              Васю помниш, як уперше

Ти від мами втік

На побачення до мене

Десь під Новий рік,

Я замерзла, цілий вечір

У дворі все ждала.

Ти прибіг, собака наша

Тебе покусала.

–              Все згадав, як відірвалась,

На мені повисла,

Краще б мене та собака

В перший день загризла.