Цікаве

НАЖИВКА ВІДВЕРТА

Сидить рибак на березі

Вудочки закинув.

Не клює, він роздягнувся,

Усе з себе скинув.

Сонце стало припікати,

Сидить загорає.

Жінка мимо проходила,

У нього питає:

–              А чого це на голові

В рибака кирпич

Я цікавлюсь, – скажіть мені.

–              Треба могорич.

Та рукою лиш махнула

І пішла собі.

Теж рибак, мудрий знайшовся,

Нащо ти мені.

Та цікавість все ж верх взяла,

Вона повернулась

Із тим самим запитанням Д

о нього звернулась.

–              Я скажу, але від тебе

Треба могорич.

Тоді взнаєш чого в мене

Тут лежить кирпич.

Жінка витягла дві пляшки,

Той всміхнувсь на мить,

Взяв горілку, – тепер слухай

Чого там лежить.

Бачиш, зліва лежить вудка,

Наживка черв’як.

Зранку сиджу, очі болять,

Не клює ніяк.

Що всередині на ній

Мотиль і опариш,

Щоб клюнуло, уві сні

На березі мариш.

Та що справа, хліб, мастирка,

Ще й прикормка є,

Але теж з самого ранку

Чогось не клює.

А от кирпич, я скажу,

Наживка відверта,

Бо ти клюнула на неї,

Сьогодні четверта.

Comments are closed.