Цікаве

Ого!

Пішов свататься Іванко,

До сусідки Галі.

А та йому відказала

Ще й гарбуза дала.

Прийшов бідний засмучений,

Сів тихо на лавці,

А потім не втримався,

Розповів все мамці.

Та взяла його за руку,

Він став упиратись.

–              Пішли, Ваню, до сусідів,

Хочу розібратись.

Зайшли в хату, а за столом

Сидять Галя й мати.

Тут Іванова матуся

Почала казати:

–              Подивіться ви на нього,

–              Здоровий, красивий,

І в роботі, ви ж знаєте,

Хлопець не лінивий.

Знімай, Іване, сорочку,

–              Мамо, постидіться,

Мені соромно, бо будуть

На мене дивиться.

–              Скидай кажу, що поробиш,

Зняв. Тепер штани,

–              Мамо, cрам який, на мене

Дивляться вони.

–              Нехай дивляться, а ти

Знімай ще труси.

Оце влип, Іван подумав.

Господи, прости.

Зняв труси. –

Тепер дивіться

На сина мого,

Як поглянула сусідка,

Крикнула – ОГО!

–              І я кажу, що ОГО,

Якого ще мужа,

А от донька ваша,

Галя, балувана дуже!

Comments are closed.