Цікаве

Абсурдні статті витрат бюджету Москви-2009

moscow_mono-rail Чиновники остаточно визначилися: криза- це час витрачати. Тому в 2009 р. ми недорахувалися половини Резервного фонду. 16 березня прем’єр В. Путін підписав розпорядження, за яким 1,6 трлн. руб. з зберігаються в цьому фонді 4,8 трлн. руб. підуть на затикання бюджетної дірки. Очевидно, що, поки не вичерпаються золотовалютні запаси, влади і не подумають ужимать витрати. А дарма: при бажанні і у федеральному, і в будь-якому регіональному бюджеті легко виявити величезний запас міцності. Чиновники витрачають без толку величезні суми.

Тому, враховуючи нинішню ситуацію, «АН» вирішили почати цикл статей. Ми вивчили бюджети найбільших російських регіонів. І знайшли там приголомшливе кількість дивних, а то й просто абсурдних витрат.

Віра в чиновників

Що стосується безглуздих витрат федерального центру, тут за прикладами ходити далеко не доводиться. Буквально кілька днів тому з високих кабінетів на нашу грішну землю спорхнул приголомшливий указ, підписаний президентом Медведєвим. Влада не придумали нічого кращого, ніж вкласти 691 млн. руб. з держбюджету в… «Програму підвищення довіри населення до чиновників».

Що говорити- більш актуального завдання зараз не придумаєш. До прикладу, якщо б цю скромну суму поділили між 1,8 млн. чоловік, що зареєструвалися на даний момент на російських біржах праці,- допомога вийшла б невелика. А тут повірив у чиновника- і відразу життя налагодилося.

Хоча на федеральному рівні подібних «заскоків» не так багато. Все ж контроль над витратами в центрі жорсткий. Але, якщо зазирнути до бюджетів регіонів, легко виявити, м’яко кажучи, загадкові витрати. Розбір польотів логічно почати з Москви. Ніяк, Першопрестольній дісталося найбільше- на неї припадає шоста частина всіх казенних витрат країни. При цьому навіть у самі ситі роки бюджет мегаполісу зводили з дефіцитом. Хоча без цього можна було обійтися. Скажімо, в нинішньому році столичні чиновники хочуть зібрати 1390000000000. руб., а витратити- 1,46 трлн. рублів. Отже, куди йдуть ці незліченні кошти?

Перше, що варто відзначити,- гроші в столиці традиційно ллються рікою. Схоже, навіть океаном. Наприклад, місто будує найдорожчу дорогу в світі. Влітку Москва провела конкурс, де запропонувала заплатити за зведення 4-кілометрової ділянки Четвертого транспортного кільця 68 млрд. рублів. Простіше кажучи: чиновники відвалили 700 млн. дол за кілометр траси. Для довідки: середня вартість німецьких автобанів- 1 млн. євро за кілометр. За даними «АН», в східних землях Німеччини максимальна (гранична) ціна 1 км автобану- 2,5 млн. євро, в західних землях- 6 млн. євро. У цю суму входять компенсації за відчужувані під будівництво земельні ділянки. Вдобавок на відміну від наших доріг на німецькі кладуть ще й дуже дороге покриття з полімерних бітумів, яке не зношується 12 років. Загалом, як не крути, а Москві траса влетіла майже в 100 разів дорожче…

Друге, на що звертаєш увагу,- кричуща абсурдність назв низки статей столичного бюджету. Першим ділом у нас- молодь. Тому «На забезпечення для молоді рівних стартових можливостей» казна міста в 2009 р. збирається ухнути жалюгідні 261 млн. рублів. Питається: чому заодно не дали грошей, наприклад, на «побудова комунізму»? Або на «мир у всьому світі»?

Зрозуміло, що з такими-тратами в столичному мегаполісі кругом одні суцільні рівні можливості. До речі, заодно підростаючому поколінню забезпечили ще й певну загадкову «Захист молоді від деструктивних впливів і негативних проявів». Важко сказати, що конкретно мали на увазі. Може, послуги екстрасенсів? Як би там не було, ціна питання- якихось 122,8 млн. рублів.

Захистили? Пора і виховати. Звичайно, теж не безкоштовно. Тому на «Комплексну цільову середньострокову програму« Патріотичне виховання молоді Москви на 2007-2009 рр.. »Місто виділило 143 млн. рублів. Безумовно, любов до Батьківщини- справа хороша. Але тільки не тоді, коли її нав’язують за гроші.

Ну і по дрібницях. Який сенс було вкладати 40 млн. руб. в «Пропаганду енергозбереження»? Єдиний наочний результат акції- місто увесілі кострубатими плакатами з знущальним закликом: «Доцільно витрачайте електроенергію». Чиновницький сленг в Москві проник навіть в рекламу! Ясно, що було б куди більше користі, якби на ті 40 млн. городянам просто роздали енергозберігаючі лампочки.

Але показуха, звичайно, важливіше. Чого говорити, якщо навіть на статті з вражаючим назвою «Популяризація об
‘єктів нерухомої культурної спадщини» висить цінник- 64 млн. рублів. Уявляєте весь найглибший зміст цих витрат? А також їх практичний результат?

Хто- на щиті?

Зрозуміло, чому, дивлячись на деякі статті столичного бюджету, замислюєшся, чи не пора провести психіатричну експертизу його розробників ? Взяти хоча б будівництво столичного монорейки- він виявився марною іграшкою. Систему скопіювали зі швейцарського «Інтаміна». А це- найдешевший монорейка в світі. Справа в тому, що він спроектований для парків розваг- возити невеликі групи дітей. Тому завантаження всього складу у такого монорейки менше, ніж у одного вагона метро. Фахівці були в шоці, дізнавшись, що цей «дитячий садок» (ціною 6,3 млрд. руб.) В столиці розгорнули на транспортну систему мегаполісу. І звичайно, тоді як швейцарський проект обходиться в 7 млн. дол за 1 км траси, то московський не міг не влетіти в 40 млн. дол- все за той же кілометр.

А тепер самий захоплюючий факт. Злощасний монорейка в Москві не користується популярністю, тому- збитковий. А сума щорічних дотацій від міста на його зміст становить… 908 млн. рублів! Ще раз: майже- мільярд. У перерахунку на кількість пасажирів виходить… 238 руб. на кожну поїздку (офіційний пасажиропотік- 3,8 млн. чоловік в рік). Стільки монорейка отримує з міського бюджету за те, що хто-небудь проїдеться на ньому всього один раз. А довжина траси- всього п’ять кілометрів. Так що замість монорейки місту явно дешевше було б безкоштовно возити людей на таксі.

Інший приклад небаченої будівельної неефективності- стаття «Витрати на консервацію і зберігання тунелепрохідного механізованого комплексу». Що за комплекс? Це німецький прохідницький щит «Херренкнехт» діаметром 14,5 метра. У свій час місто купив його за суму близько 100 млн. доларів. Машину використовували при будівництві тунелів, але от лихо- зараз апарат залишився не при справах.

Проблема в тому, що нові магістралі в столиці проектують шириною чотири смуги і більше. А цей дорогущий механізм вміє рити тільки на три смуги, та ще одна виходить зауженной. Ось щит- за непотрібністю- і відправився на прикол. Причому і тут комусь вдалося нарити чималу суму. Вартість консервації «Херренкнехта» склала 29,5 млн. рублів. Не дарма, мабуть, пан Лужков мріє відправити його на риття тунелів для перекидання води сибірських річок до Середньої Азії.

Треба сказати, що ми перерахували тільки дуже малу частину підозрілих і безглуздих витрат… Наприклад, не згадали більш 1 млрд. руб., які місто щороку витрачає на… «безкоштовне зубопротезування». І так далі.

Тут і гадати нічого. Запас для економії у московського бюджету- величезний. Почати хоча б з будівництва доріг… А як йдуть справи в інших регіонах? Про це- в наших наступних публікаціях.

Придворні ЗМІ

І нарешті, сама абсурдна стаття витрат у Москві. Багато хто думає, що «Газпром»- найбільший спонсор ЗМІ. Це помилка. Уряд Першопрестольній витрачає на ці цілі набагато більше. По суті, воно створило власну медіаімперію. Правда, практично всі вхідні в нього видання абсолютно не на слуху у городян. Деякі з них- добре якщо взагалі хоч хтось бачив. Зате витрачають на них- закачаєшся.

Так, загадкова газета «Московська середу» отримує з бюджету міста 82 млн. руб. в рік. Треба сказати, це більше річного бюджету такої найбільшої в країні газети, як «Аргументи тижня». Число читачів якій на кожен номер- 879 тис. чоловік.

Непогано живеться й іншим столичним виданням. Маловідома газета «Москвичка» обходиться місту в 62,7 млн. рублів. Якесь ЗАТ «Об’єднана редакція« Муніципал-прес »щорічно отримує з бюджету Москви 42 млн. рублів. Субсидії газеті «Квартирне ряд»- 52 млн. рублів. Але перший приз в цьому рейтингу- у газети… «Піонерська правда». Виявляється, вона ще виходить! Хто б знав, що казна міста витрачає на утримання цього релікту 7,7 млн. руб. в рік.

Найсмішніше- зміст придворної преси йде за статтею «субсидії на виробництво та розповсюдження соціально орієнтованої періодичної друкованої продукції». Перераховувати всіх одержувачів допомоги можна довго. Ось загальні цифри.

Отже, на всю про всю друковану пресу бюджет Москви за рік витрачає 850 млн. рублів. І ще- дотації телебаченню і радіо. Різним, абсолютно не прибутковим і чисто соціальних каналах типу ТВ-Центр (конкретно він в 2009 р. отримає від міста 3,6 млрд. руб. Дотацій плюс 591 млн. руб. «В цілях переоснащення технічної бази»). Це ще 6,9 млрд. рублів. А в цілому виходить 7,750 млрд. рублів.

Отже, на одні лише дотації пресі Москва витрачає суму, що пер

Comments are closed.