Цікаве

Кизил: космічна ягода

ЦЯ НЕЗВИЧАЙНА РОСЛИНА ЦВІТЕ НАВЕСНІ НАЙРАНІШЕ, а от її плоди
достигають лише в середині осені

Удавнину, іще в бронзовому віці, з надзвичайно міцної деревини кизилу виготовляли стріли, ратища списів, рукоятки мечів і кинджалів. Прадавні моряки брали сушений кизил у плавання, а нині це, мабуть, єдина рослина, із плодів якої виготовляють пасту й желе для харчування космонавтів у тривалих космічних експедиціях.
Шайтанова ягода
Пояснити це можна просто: по-перше, за вмістом вітаміну С (аскорбінової кислоти), який запобігає виникненню цинги та зміцнює організм, кизил поступається тільки шипшині, а подруге, пектинові й дубильні речовини, що у великій кількості містяться в плодах, допомагають у разі розладів травлення, а також дозволяють без зайвої мороки й додавання желатину приготувати з кизилу желе. Однак це, певна річ, не єдині переваги шайтанової ягоди, як називають кизил у Криму. Свіжі плоди кизилу дуже корисні хворим на цукровий діабет і тим, що мають до нього схильність: сік здатний знижувати рівень цукру в крові й посилювати роботу підшлункової залози. Крім того, кизил, як і шипшина, сприяє зміцненню стінок судин, запобігає ламкості капілярів. А також його як сечогінний і протизапальний засіб використовують у разі набряків ніг, нашкірних хвороб, гострого запалення сечового міхура. Для тривалого зберігання вибирають спілі, проте не м’які плоди кизилу яскраво-червоного кольору. Сирим кизил можна зберігати в холодильнику не більше як 10—12 днів, помістивши його в поліетиленовий пакет з отворами. А от на Кавказі з кизилу здавна готують лаваш — тонкі темно-червоні коржі з висушеної на сонці кашки, на яку попередньо перетворюють м’якоть зрілих плодів. У такому вигляді при невисокій температурі кизил довго зберігається, не втрачаючи корисних властивостей.
Невибагливий, але теплолюбний
Хоча кизил любить сонце, вирощувати його можна й у північних районах України. Треба лише знати кілька простих правил. Кизил висаджують на південному або південно-західному боці ділянки, не затіненій великими деревами та будівлями. Передпосадкове підготування ґрунту таке саме, як і для смородини: посадкові ями завширшки 50—80 см, завглибшки 40—50 см засипають угноєним ґрунтом. Кизил невибагливий, тому ніяких особливих заходів догляду за ним не вимагається. Підживлюють кизил один раз на два-три роки гноєм або компостом, закладаючи його на глибину 5—8 см. Посушливого літа рослина потребує додаткового поливу, як і більшість плодових культур. Примітно, що кизилові майже не завдають шкоди шкідники й хвороби, тому його практично ніколи не обробляють пестицидами.

Comments are closed.