Цікаве

Archive for the ‘Хто не знає минулого – не має майбутнього’ Category

Золоті скарби: колекція «Платар»


Безцінна колекція Музею історичного культурного надбання «Платар» повернулася в Україну.
Останні два роки її експонати представляли в музеях США в рамках масштабного міжнародного виставкового проекту «Україна — Світу», який організували Міністерство культури України та американський Фонд підтримки міжнародного мистецтва та освіти.
Американцям колекція сподобалася. Настільки, що вони спробували її притримати. Лише після втручання Міністерства культури України експонати опинилися на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
166 експонатів колекції «Платар» доправили в заповідник під посиленою охороною, у спеціальному впакуванні, яке захищає їх від вогню та вологи. Журналістам, яких запросили на розмитнення супервантажу, продемонстрували: усі цінності американці повернули цілими та неушкодженими.
У США презентували дві експозиції: «Слава України: святі образи XI—XIX століть» і «Слава України: золоті скарби і загублені цивілізації»,
Зокрема, «золоті скарби» експонували в Міжнародному центрі «Меридіан» у Вашингтоні, Художньому музеї Джосліна, Х’юстонському музеї природознавства, Музеї російського мистецтва в Міннеаполісі. На Американському континенті експозицію побачили більш як два мільйони людей.
Назва колекції «Платар» складається з початкових букв прізвищ її збирачів. Раніше зібрання старожитностей належало бізнесменові й меценатові Сергію Платонову, що пішов із життя 2005 року. Кошти для поповнення колекції йому приносив бізнес — видобуток і переробка граніту. Але грошей для того, щоб викупити унікальні предмети, у мецената не вистачало. Тоді він звернувся по допомогу до відомого бізнесмена Сергія Тарути, нині співвласника корпорації «ІСД». Після смерті Сергія Платонова права на колекцію належать його синові Миколі та Сергію Таруті.
Нині в колекції «Платар» близько 10 000 предметів. 1315 із них золоті, срібні та бронзові. Більшість експонатів охоплює два історичні періоди. До трипільської частини експозиції увійшли керамічні вироби, моделі будівель, чоловічі й жіночі статуетки, зброя та предмети побуту. Греко-скіфський період представлено золотими виробами скіфів і сарматів, витворами античних майстрів. Є серед експонатів і такі, котрі датовано IV—V тисячоліттями до нашої ери.
Коштовності з «Платара» час від часу з’являються на обкладинках журналів і… на відомих жінках нашого часу. Наприклад, розповідають, що стародавні золоті прикраси використовувала Софія Ротару під час зйомок у кліпі «Одна калина». Однак побачити повне зібрання цінностей в Україні вдавалося небагатьом. Тому щиро радимо киянам і гостям столиці відвідати цю експозицію.
Виставку відкриють у одному з корпусів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на початку травня нинішнього року.

Піраміду Хеопса відкриють


Дослідники вже в найближчому майбутньому мають намір відкрити секретні врата, які знаходяться в самому центрі піраміди Хеопса. Таку заяву було зроблено в робототехнічної компанії з Британії, яка допомагає археологам розкрити загадку, яка мучить їх вже протягом 140 років.
Дану піраміду збудували більше 4500 років тому, вона складається з монументальних гробниць і вентиляційних шахт, які пов’язані тунелями. Там розташовані три поховальні камери, які отримали назву Палат цариці, Великий галереї та Палат царя. Внизу Великої галереї є спадний прохід, перегороджений великими гранітними «пробками». Багато дослідників вважають, що там ховається вертикальний лаз, який веде в секретну камеру.
При цьому ширина мішка всього 20 сантиметрів, тому заглянути туди людині не представляється можливим. Деякі вчені вважають, що він зроблений для того, щоб дух фараона міг курсувати туди і назад абсолютно безперешкодно.
Але археологи вирішили остаточно розвіяти всі здогадки попередників.
Спочатку 2011 року за допомогою робота-змії вже намагалися з’ясувати, що знаходиться за останніми вратами. У результаті там було знайдено двері. Розвідка припинилася через заворушення в Єгипті. Але тепер ніщо не заважає відновленню робіт.

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА


Українські та польські вчені-історики дібрали 16 карпатських дерев’яних церков для включення їх у список об’єктів Усесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
Від України й Польщі в список увійшло 16 церков: по вісім від кожної країни. У січні 2012 року українська сторона офіційно подасть їх перелік.
Гарантія збереження
Унесення української дерев’яної церковної архітектури в список ЮНЕСКО, дуже важливий крок, адже статус об’єкта Всесвітньої спадщини дає низку важливих переваг. Це підвищення престижу територій та установ, що ними керують; поліпшення туристичної привабливості об’єктів; забезпечення пріоритетності в залученні фінансових коштів для підтримки пам’яток культурної й природної спадщини. Нарешті, це певна додаткова гарантія збереження об’єкта.
Унікальність храмів
Головними критеріями добору церков були їх унікальність і справжність. Презентували різнотипні церкви Карпатського регіону — галицькі, гуцульські, бойківські, лемківські кінця ХV — початку ХІХ століття. Церкви дібрано й справді чудові, з типово карпатською архітектурою. Read the rest of this entry »